ДНЗ №8 "Червона квіточка" Соледарська ОТГ








Поради логопеда

ОБСТЕЖЕННЯ РІВНЯ МОТОРНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Діти 3-4 років.

Щоб правильно спланувати мовленнєву роботу з дітьми, необхідно визначити рівень їхнього моторного розвитку, тобто провести обстеження.

Стан загальної моторики:

1. Пройти по прокладеному на підлозі шнурку.

2. Пробігти 3-4 рази між двома лініями, накресленими на підлозі, відстанню 20-25 см один від одного.

3. Перекласти предмет (фляжок, м’ячик) із одної руки в другу, тримати над головою, за спиною, перед собою.

4. Перейти з біга на ходьбу.

Стан дрібної моторики:

1. Розстібати ґудзики.

2. Малювати горизонтальні та вертикальні лінії.

3. Малювати коло.

4. Складати велику мозаїку.

Стан мімічної мускулатури:

1. Підняти брови (здивуватися)

2. Нахмурити брови (розсердитися)

3. Прищурити очі.

4. Надути щоки.

5. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка.

2. Язик: широкий – вузький, вверх-вниз, ліворуч - праворуч

Діти 4-5 років.

Стан загальної моторики:

1. М’яч кинути вверх – спіймати; вдарити об підлогу – спіймати.

2. Пролізти крізь обруч, стрибнути в обруч і вистрибнути з нього.

3. Колоподібні рухи рукою (лівою, потім – правою) зі стрічкою над головою.

Стан дрібної моторики:

1. «Вітаються» пальці правою та лівої рук.

2. «Вітаються» пальці тільки правої, тільки лівої руки.

3. Складають мозаїку.

4. Застібають ґудзики.

Стан мімічної мускулатури:

1. Підняти брови вверх (здивуватися)

2. Нахмурити брови (розсердитися)

3. Прищурити очі.

4. Надути щоки.

5. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка (рахуємо до трьох)

2. Язик: широкий – вузький (рахуємо до трьох), кінчик язика підняти – опустити, «маятник», цокання.

Діти 5-6 років.

Стан загальної моторики:

1. Пробігти, проскакати на обох ногах, на одній нозі за завданням від стола до вікна.

2. Зупинитися за сигналом після пробіжки.

3. Кинути м’яч педагогу і у відповідному кидку спіймати.

4. Руки з прапорцями вперед, назад, уверх, униз (за вказівкою логопеда).

Стан дрібної моторики:

1. «Гра на роялі» пальцями.

2. Кулак – долонь – ребро (правою, потім лівою рукою)

3. Чергування рухів: права рука – долонь, ліва – кулак, далі – навпаки.

4. «Пальчики вітаються» (на одній руці: всі пальчики почергово – з великим, пальці правої і лівої рук – один із одним).

Стан мовної моторики:

1. Підняти брови (здивуватися)

2. Нахмурити брови (розсердитися).

3. Прищурити очі.

4. Надути щоки.

5. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка (рахуємо до п’яти).

2. Язик: широкий – вузький (рахуємо до п’яти), «гойдалка», «маятник», цокання.

Діти 6-7 років.

Стан загальної моторики:

1. Присісти, покатати м’яч по підлозі від руки до руки.

2. Вдарити м’яч долонею об підлогу під рахунок, до п’яти.

3. Зав’язати стрічку вузлом, бантиком.

4. Прокотити обруч вперед двома руками, підняти над головою, надіти на себе, присісти і покласти його на підлогу, стати струнко і вистрибнути із нього.

Стан дрібної моторики:

1. «Гра на роялі» пальцями.

2. Кулак – долонь – ребро (правою, потім лівою рукою).

3. Чергування рухів: права рука – долонь, ліва рука – кулак, далі навпаки.

4. «Пальці вітаються» (на одній руці: всі пальці почергово – з великим, пальці правої і лівої рук – один з одним).

Стан мімічної мускулатури:

1. Підняти брови (здивуватися)

2. Прищурити очі.

3. Надути щоки.

4. Втягнути щоки.

Стан артикуляційної моторики:

1. Губи: посмішка – трубочка (рахунок до п’яти)

2. Язик: широкий – вузький (рахунок до п’яти), «гойдалка», «маятник», «цокання».

Обстеживши дитину, логопед робить висновки. Якщо розвиток рухів пальців відповідає віку, то і мовний розвиток знаходиться в межах норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовний розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути нормальною і навіть вище норми (Л. В. Фоміна). Як вже зазначалося вище, М. М. Кольцова прийшла до висновку, що формування мовних областей відбувається під впливом кінеститичних імпульсів від рук, а конкретніше, від пальців. Цей факт використовує в роботі з дітьми логопед там, де розвиток мови відбувається своєчасно і особливо там, де маємо відставання, затримку мовної сторони мови.

Рекомендується стимулювати мовний розвиток дітей шляхом тренування рухів пальців рук.

Дітям від трьох до шести років учитель-логопед пропонує удосконалювати техніку вже засвоєних пальчикових ігор, пізніше починає роботу з пальчиковими оповіданнями. Крім цього практикує ігри:

- викласти візерунок із мозаїки («Чарівні візерунки»);

- самостійно застібнути ґудзики («Шапочка клоуна»);

- нанизати на нитку намистини («Намистинки»);

- покласти в коробку дрібні іграшки правою і лівою рукою («Збери іграшки»);

- зліпити з глини та пластиліну;

- зав’язати та розв’язати вузли;

- використовувати дощечки з накатаним шаром пластиліну для викладання візерунків з дрібних камінців, круп, пластмасові або дерев’яні палички для викладення візерунку за зразком;

- складати розбірні іграшки;

- пазли;

- вирізати фігурки по контору;

- намотувати нитки на клубок та інше.

У три роки дитина повинна вже вміти показувати три пальчика окремо один від одного. В чотири – впевнено утримувати олівець і заштриховувати картинку, не виходячи за контур. Кожний пальчик дитини до школи повинен бути «самостійним» та спритним.

З шести до восьми років у роботі активно використовує пальчикові оповідання з допомогою пальчикових звіряток і пальчикових предметів. Влаштовує «Театр пальчиків», «Ляльковий театр». Пальці і кисті набувають гарної рухомості, гнучкості, зникає скутість рухів. Активно працює пам'ять, збагачується мова та кругозір. Сором’язливі діти стають впевненіше, використовують творчу фантазію.


ЕТАПИ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

Робота над розвитком дрібної моторики здійснюється в декілька етапів,

і, в першу чергу, враховуються вікові та індивідуальні особливості дитини, рівень її розвитку (психомоторний та фізичний).

Поетапний план роботи з пальчиками:

1. Пальчикова гімнастика (вправи);

2. Пальчикові картинки (фігурки);

3. Пальчикові інсценівки:

а) пальчикові загадки;

б) пальчикові вірші;

в) пальчикові міні-вистави;

г) змішаний театр.

4. «Чарівна рукавичка»:

а) міні-сценки рукавичкою одного вихованця:

* з одним персонажем;

* з одним персонажем та рукою, вільною від рукавички;

* показ обома руками в рукавичках ( по одному персонажеві);

б) міні – сценки з одним персонажем у показі кількома виконавцями (однією рукою);

в) міні-міні сценки з кількома персонажами в показі кількома виконавцями (обома руками);

г) домашній театр;

д) самостійна дитяча творчість.

Під час навчання необхідно враховувати, що малюка треба навчити виконувати вправи кожною рукою (окрім вправ, передбачених для обох рук разом), тому що рухи правої і лівої руки сприймаються дитиною по-різному, так як вони контролюються різними півкулями мозку. Коли дитина навчиться вільно виконувати потрібні рухи однією рукою, переходить до другої руки, а потім учить виконувати рухи відповідно до тексту одразу двома руками.

Пальчикову гімнастику розпочинають з найпростіших вправ та зі знайомства дітей зі своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначенням. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи можна вводити до фізхвилинок та фізпауз, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням. Використовують пальчикові вправи і в індивідуальній роботі з дітьми.

Умовно гімнастика для пальців рук ділиться на активну та пасивну. Пасивну (масаж кисті рук: погладжування, розтирання, вібрація) проводить, як попередній етап, перед активною гімнастикою з дітьми, в яких низький рівень розвитку дрібної моторики.

Вправи поділяються на умовно статистичні та динамічні.

Статистичними вправами розвивають наслідувальні здібності, що достатньо прості і не вимагають диференційованих рухів;

*учать напружувати і розслабляти м’язи;

*розвивати вміння зберігати положення пальців деякий час;

*учать переключатися з одних рухів на інші.

Динамічні вправи розвивають точну координацію рухів, учать згинати і розгинати пальці рук, протиставляти великий палець іншим.

Пальчикові картинки слід вводити, коли дитячі пальчики після певного тренування стали гнучкішими і рухливішими. Пальчикова картинка (фігурка) – це відтворення за допомогою пальців образів якихось предметів, тварин. Розповідаючи якусь казку можна запропонувати дитині зобразити пальчиками головного героя. Цей процес узагальнюють одним словом «Покажи».

Малюнки, фігурки застосовують як елементи загальної пальчикової гімнастики і як складові частини занять та розваг.

Наприклад, використовують такі види завдань:

1. Прошнуруй доріжку до малюнка, у назві якого звук [-с-] стоїть на початку (у середині, кінці слова).

2. На площині зображені тварини чи предмети, які швидко треба затулити пальчиками:

а) Мишки ховаються від їжака.

б) Рибки ховаються від кота.

Як навчити малюка виконувати пальчикові вправи?

1. Якщо гра без віршованого супроводу, дорослий каже назву гри, або показує малюнок до відповідної гри (для того, щоб створити відповідний зоровий образ) або поєднує одне і друге, показуючи з поясненням гру малюку. Якщо дитина не може виконати вправу, то дорослий бере руки дитини у свої і разом виконують рухи. Логопед просить дитину самостійно виконати рухи. Якщо в малюка знову не виходить, то дорослий вдруге сам складає його руки в правильну позицію.

2. Спочатку всі вправи виконуються повільно. Необхідно стежити, щоб дитина правильно виконувала і утримувала положення кисті або пальців і правильно переключалася з одного руху на інший. При необхідності можна допомогти малюку або навчити його допомагати собі другою рукою.

3. Як зазначалося вище, вправи відпрацьовуються спочатку однією рукою (якщо не передбачена участь обох рук), потім – другою рукою, після цього – двома одночасно.

4. Деякі вправи є в декількох варіантах. Перший – найлегший.

5. Перед тим як розпочати роботу, діти повинні знати назви усіх пальців.

6. Вказівки дорослого повинні бути спокійні, доброзичливі, чіткі.

7.Кожне заняття проводиться протягом кількох хвилин двічі – тричі на день.

Пальчикова гімнастика розпочинається з найпростіших вправ. Після кожної вправи пальчики необхідно розслабити, всі пальці слід навантажувати рівномірно. Підбирати комплекс по 6 – 8 вправ. Найбільш складні елементи слід повторювати кілька разів, щоб діти краще запам’ятали.

Перелік пальчикових вправ.

1. «Пальчики вітаються»:

а) однією рукою кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки (теж саме – лівою рукою);

б) двома руками, тримаючи долоні вертикально одну напроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати і роз’єднувати пальці, промовляючи слова: «Добрий день, пальчику!»

2. «Стиснемо – розтиснемо»: ритмічно стискати кулак і розтискати.

3. «Молоточок»: вказівним пальцем однією руки стукати по долоні другої.

4. «Молоточки»: одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

5. «Бігунець»: бігти по столу, пересуваючи вказівний та середній палець.

6. «Млинок»: поставивши один кулачок над другим, робити ними обома оберти.

7. «Потрусимо долонями»: потрусити обома долонями – спершу сильніше, потім слабше.

8. «Хвилі»: робити хвилеподібні рухи руками перед грудьми з одного боку в інший.

9. «Січемо капусту»: ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

10. «Перемо білизну»: терти одним кулачком по другому (пальцями).

11. «Падає сніг»: робити плавні синхронні рухи обома руками згори до низу.

12. «Кінь біжить»: почергово стукати по столу чотирма пальцями руки (крім великого).

13. «Гра на фортепіано»: довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

14. «Слон іде»: виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по столу.

15. «Пташки дзьобають зернята»: зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати по столу або підлозі.

Наступна вправа сприяє розвитку спритності пальців рук. На папері наклеєні п’ять різних фігурок. Кожному пальчику відповідає певна фігура. Це можуть бути м’ячики різних кольорів, тваринки, будь-що. Дитина ставить кожний пальчик над цими предметами. Дорослий дає команду дітям: «Підніміть пальчик, наприклад, над лисичкою, їжачком, зайчиком тощо». Спочатку малечі важко, але поступово пальці стають спритніше, і діти з легкістю піднімають їх над фігурами. Ця вправа використовується як і обстежуюча. В залежності від того, як працює безіменний палець у цій вправі, ми можемо встановити рівень розвитку дрібної моторики.

Всі гімнастичні пальчикові вправи підходять дітям віком від 3 до 8 років. Зроблять вправи більш цікавими фігурки тварин, у яких є два отвори для вказівного та середнього пальців (див. додатки). Надягаючи їх на пальчики, діти із задоволенням виконують вправи. Крім того, цих тваринок використовує і для автоматизації звуків, давши їм назви з необхідним звуком.

Логопед досягає дві мети: діти автоматизують звук і виконують пальчикові вправи. Цих тваринок використовує і на подальших етапах роботи з пальчиками, наприклад: інсценізація віршів, невеликих казок, імпровізація театральних вистав дітьми.

Якщо пальчикові вправи з віршованим супроводом, то починаємо нову гру.

Дорослий читає текст вірша і вимовляє текст максимально виразно: то підвищуючи, то понижуючи голос, роблячи паузи, підкреслюючи окремі слова;

- рухи логопед виконує синхронно з текстом або у пазах;

- треба, щоб малюк уважно послухав і зрозумів зміст вказаного. Логопед формулює запитання: «Про що розповідається?», «Які герої?», «Чи можем їх показати?»

Якщо в тексті зустрічаються слова і вирази незрозумілі дитині, то дорослий у доступній формі пояснює їх значення.

Логопед разом із дитиною розучує вірш, рядочок за рядочком, а потім промовляє рядочок, супроводжуючи їх рухами. Так поступово розучує і синхронізує текс і рухи. Якщо дитина не може виконати вправу, то логопед, як і при розучуванні пальчикової гімнастики, надає кисті і пальцям дитини відповідну позицію.

Промовляючи віршик і одночасно рухаючи пальчиками, дитина мимоволі ритмізує свою мову рухами: вона стає більш чіткою і виразною, емоційною.

Наявність рими гарно впливає на слухове сприйняття. Коли дитина добре вивчить вірш і рухи, темп поступово прискорюється.

Під час засвоєння пальчикових фігур (пальчикові картинки) логопед виготовляє книжечку, на якій з однієї сторони намальована позиція з пальців, яку необхідно зробити, а з другої – відповідний малюнок (що намагаються зобразити), під яким надрукований віршований супровід.

Після того, як діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, процес ускладнюється розігруванням коротеньких сценок та власне інсценівок, переказом невеликих оповідань, тобто проводяться пальчикові ігри. Ці ігри емоційні та виразні, тому логопед може проводить їх на заняттях, як на індивідуальних, під групових, так і фронтальних. Вони вельми цікаві і відображують реальну дійсність – предмети, тварин, людей та їхню діяльність, явища природи. В ході цих ігор активізується дрібна моторика рук і психічні процеси, формується спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на одному виді діяльності тощо.

Пальчикові ігри важливі також для розвитку дитячої творчості. Старші вихованці охоче «виступають» перед молодшими і переносять набутий досвід на інші вірші,ь казки, пісні.

Для інсценування віршів, загадок за допомогою пальців добирає різноманітні віршовані твори — народні та класичні. Наприклад:

«Курочки» Наталія Забіла

На подвір’ї курочки,

Ціпу, ціпу, ціп.

«Курочка» — з’єднати пальці лівої руки та трохи зігнути; великим та вказівним пальцем зробити кружечок.

Ось Маринка та Юрко кришать ціпкам хліб.

Великим, вказівним та середніми пальцями «накришити» хліба.

Ціпки бачать крихітки — («Курчатка»).

Дзьобики тук-тук.

Зігнутим вказівним пальцем однієї руки постукати по долоні другої.

Весь шматочок — ой лишенько!

Ущипнути за долоню курячим дзьобом.

Вихопили з рук.

«Зайчик сіренький» Тетяни Мельник

В лісі зайчик сидить,

«Ліс» — пальці обох рук «розставити».

Вушками він ворушить,

Пальчикова фігура «Зайчик», вказівним і середнім пальцями робимо рухи

вперед – назад.

Під ялинкою сховався,

«Ялинка» — з'єднати подушечки вказівного, середнього та безіменного пальців під кутом, утворюючи «дах», а потім великий і мізинець, трішки відокремлюючи їх від інших трьох.

В зуби лисці не піймався.

«Зуби» — доторкнутися зап’ястям правої руки до лівої, пальці обох рук на відстані один від одного зігнуті і роз’єднання.

«Лиска» — пальці обох рук притиснуті один до одного, а кисть прогнути на зовні. Дві кисті з’єднати, два великих пальця виступають над іншими.

Не обов’язково, щоб пальчикові вправи супроводжувалися римами. Логопед дітям запропоновує, наприклад, розказати казку про маленького гномика, який відправився в ліс. «Топ-топ (вказівний і середній топає по столу, зображуючи ніжки). А назустріч йому два їжачка (руки човгають по столу долоньками донизу). Шльоп-шльоп. Раптом один їжачок почув гномика, злякався, згорнуся в клубочок (стискає кулачок правої руки). Потім – розгорнув колючки, перестав боятися (пальчики-колючки спокійно лягають на стіл долонею вниз). Другий їжачок злякався, згорнувся в клубочок (друга рука стискається в кулачок. Далі асиметричні рухи рук. Ліва – в кулачку, права – розчепірені пальці і навпаки). Цей їжак боїться, а той колючки розпрямляє, тепер перший клубочок стискається, а другий хоробрим стає».

Продовження казки залежить від дитячої фантазії. Гномик може втекти з лісу (вказівний і середній палець показують ноги, що тікають), а може приповзти змія (плавні рухи долоні й кисті руки). Дитина закінчення казки фантазує сама, як у словесному, так і у рухомому плані.

Коли діти опанували маніпулюваннями з пальчиками, пропонують їм пальчиковий театр. Використовуємо ляльки, які одягаються на пальчики, що виконані з різних матеріалів (папір, вовна, шкіра, пластмаса, гума, тканина, хутро). Тут дитина розвиває не тільки дрібну моторику, а й диференціює тактильні відчуття. Корисно розрізняти предмети (ігрові пристосування матеріалу) на дотик, порівнювати відчуття від зіткнення. Особливо це корисно для дітей із вадами зору.

Дорослому необхідно створити різноманітні ігрові ситуації, в яких діти із задоволенням грали би в пальчиковий театр, наприклад, спортивне змагання. Пальчики обох рук одягнені в «черевики», виготовлені зі шкіряного матеріалу, м’яч — намистина, пластмасова кулька. На столі обладнано спортивне поле, по якому бігають пальчики. Діти грають у парі, намагаючись забити м’яч у ворота суперника.

Під час гри вирішується проблема масажу пальчиків. Частіше пальчики слугують основою для ляльки, але можуть виконувати і роль «ніжок». При цьому на пальчики діти надягають «черевички» або «чобітки», також виготовлених з різних матеріалів. Підошву такого «взуття» заповнює різними матеріалами (крупою, дрібними камінчиками, пластмасовими трубочками або колечками, губками та ін.). Дитина під час гри, натискуючи рухи на «підошву» активно масажує пальчики.

Після того, як діти засвоїли зазначені вище види діяльності, у роботі широко використовують театр рукавичка. Діти одягають на руку ляльку-рукавичку, де вказівний — голівка, великий і середній – руки «героя». Вони і розмовляють, і співають, і танцюють.

Основним показником підготовленості дітей до такого театру є рухливість пальчиків, долоньки, а найголовніше – розвинута мова, тому що персонажі рукавички не тільки повинні вправно пересуватися, а й розмовляти як персонажі, використовуючи необхідну інтонацію.

Перш ніж готувати виставу, діти повинні навчитися маніпулювати ляльками, тільки після того як дитина навчиться водити ляльку, можна розпочинати роботу над звуковою стороною, тобто вчити водити ляльку і супроводжувати дії словами, діалогом, монологом. Лялькову виставу слід готувати за частинами.

Рукавичний театр можна використати також на всіх етапах вивчення звуків від постановки до зв’язного мовлення. Наприклад, рукавичку «язичка» використовує не тільки для розвитку дрібної моторики, а й постановки звуків, артикуляційної гімнастики.

Поруч з класичними методами розвитку моторної діяльності і мовлення в корекційно-логопедичній роботі використовують метод біоенергопластики.

Це – взаємодія рук і язика. Рухи тіла, сукупні рухи рук і артикуляційного апарату, якщо вони пластичні, розслаблені, вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі.

Біоенергопластика активізує інтелектуальну діяльність дітей, водночас розвиває координацію рухів тіла і дрібну моторику. У результаті біоенергетичних вправ покращується мова, а також пам’ять та увага, активізується інтелектуальна діяльність дітей, розвивається координація рухів і дрібної моторики.

Такий вид діяльності можливий тоді, коли діти володіють своїми пальчиками, долонькою й органами артикуляції. Як правило, це діти старшого дошкільного віку і молодші школярі.

Використання біоенергопластики ефективно прискорює виправлення дефектних звуків у дітей із пониженими і порушеними кінестетичними відчуттями, оскільки робоча долонька багаторазово посилає імпульси, які йдуть до кори головного мозку від язика. Можна самостійно підбирати рухи до артикуляційних вправ.

Мовленнєва пам'ятка-порадниця

•  Хороше мовлення дитини - успішне навчання у школі, широкі можливості у подальшому виборі професії, вміння спілкуватися з людьми.

•  Найнаполегливіша робота вихователя не дасть цілковито сподіваного результату без систематичних занять батьків з дитиною вдома.

•  Щоб у навчанні та вихованні дитини досягти потрібних результатів, мовлення самих дорослих має стати прикладом для наслідування (наслідування - психологічна особливість дітей).

•  Якщо дитина повсякчас буде чути чітке, правильне мовлення, то завдяки наслідуванню воно стане для неї звичкою і унеможливить мовленнєві вади.

•  Ви ще самі не вмієте правильно розмовляти українською? Вчіться разом з дитиною! Не змушуйте її повторювати ваші слабкість та лінькуватість у самовдосконаленні й унаслідок цього - небажані проблеми у мовленні.

•  У дитини, як і у дорослих, не завжди все добре виходить. Тож часом ви нарікаєте на відмову її від подальших занять. Не опускайте руки! Не виказуйте негативних емоцій: роздратування, глузування. Та найгіршими вашими словами в цій ситуації буде: «Нічого, прийде час - сам навчиться!» Добре, якщо буде саме так

•  Нехай ваші заняття з дитиною перейдуть у мовленнєві ігри та забави. Гра містить у собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм привабливості.

•  Вибирайте час, коли дитина перебуває у хорошому настрої.

Добираючи ігри, зважайте на темперамент дитини.

•  Не фіксуйте увагу малюка на тому, що не виходить. Підбадьорте і, щоб «розрядити ситуацію», ненав'язливо поверніть до більш простого, вже відпрацьованого матеріалу, ніби нагадавши, що колись у неї це також не виходило.

•  Коротенький віршик, промовлений веселим, загадковим тоном, допоможе заохотити дитину до гри-заняття.

•  Заняття проводьте двічі-тричі на тиждень, а якщо дитина ще погано розмовляє, то й частіше. 


ПОРАДИ БАТЬКАМ З РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ:

 

•       Мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, що оточують його. Тому малюк повинен чути лише правильну мову в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї - це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи - все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається.

•       Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова - це допоможе малюку швидше опанувати правильну мову.

•       Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас.

•       Не наслідуйте неправильної мови дитини, не сюсюкайте з нею.

•       Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. Не допускайте у дітей швидкої мови. Некваплива, правильна, чітка мова запобігає дефектам мови.

•       У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації.

•       Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти.

•       Не перенавантажуйте дитину мовним матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вихователів (вчителів, логопедів).

•       Дуже важливо, щоб малюк, осягаючи, взнаючи щось нове, мав можливість не лише бачити новий предмет, чіпати його, але і знати його назву. Потрібно чітко і виразно кілька разів назвати цей предмет.

•       Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики - точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами - все це допоможе мові, а в майбутньому і в опануванні письма.

•       Будьте терплячі, поблажливі, обережні.

Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!